Українська молодь масово переходить на сервіси штучного інтелекту для пошуку новин замість звичних сайтів. Такі дані оприлюднила заступниця міністра культури України Наталія Мовшович під час Міжнародної конференції з медіаграмотності.
За її словами, дослідження показало несподівану картину: молоді люди просто запитують у ШІ, що відбувається у світі. «Такі інструменти, як ChatGPT, Claude та Gemini, використовуються просто для того, щоб запитати, що і як відбувається у світі», — зазначила Мовшович.
ШІ замість редакції: як молодь споживає інформацію
Традиційна модель — зайти на сайт новин чи відкрити стрічку в соцмережах — поступово витісняється форматом «запитання-відповідь». Користувач формулює запит, а нейромережа видає готову відповідь без контексту джерел, дат публікації чи авторства. Для молоді це швидко і зручно, однак експерти б'ють на сполох.
У Мінкульті наголошують: інформація, згенерована штучним інтелектом, не завжди є правдивою. Вона потребує додаткової перевірки, а користувачі повинні вміти аналізувати прочитане та відрізняти достовірні дані від помилкових або неперевірених тверджень.
Медіаграмотність як базова навичка
Стрімкий розвиток ШІ водночас посилює інформаційні загрози. Наталія Мовшович підкреслила, що медіаграмотність має стати природною і базовою компетенцією кожного громадянина. «Вона має розвиватися з самого дитинства, супроводжувати людину постійно. Це наскрізна навичка», — заявила посадовиця.
За її словами, рівень інформаційної культури та стійкості суспільства безпосередньо впливає на загальний рівень його розвитку та добробуту. Країни-лідери з медіаграмотності в Європі демонструють вищий рівень благополуччя населення.
Російський слід: ШІ як зброя дезінформації
Окрему тривогу викликає те, що Росія дедалі активніше використовує штучний інтелект для масштабних кампаній із дезінформації. В умовах війни це створює додаткові ризики для української аудиторії, особливо молоді, яка звикла довіряти ШІ без критичного осмислення.
Фахівці радять перевіряти інформацію з кількох незалежних джерел, звертати увагу на першоджерело даних і не покладатися виключно на відповіді нейромереж. Адже ChatGPT, Claude чи Gemini — це мовні моделі, а не редакції новин: вони можуть генерувати правдоподібні, але хибні твердження.